Головне, що я почув у виступі Дональда Трампа на Мюнхенський конференції (так-так, саме Трампа, бо Джей Венс — лише Трампів аватар!) — це те, що Європі треба роздягнутися і з максимальною сприятливістю підставитися під зазіхання правих і лівих політичних радикалів. Бо така відкритість, бач, робить демократію сильнішою. А те, що всі ці радикали фінансуються і керуються з Кремля, який хоче Європу зґвалтувати і перетворити на власну наложницю, значення не має.
Про це пише політолог Олександр Кочетков.
Ну, для Штатів, може, і не має. Поки що. Але ж я все приміряю до України.
Якщо Європі пропонують гуляти голяка вночі по бандитських кварталах і сподіватися, що нічого поганого не станеться, то від України Штати таке просто директивно вимагатимуть.
У цьому сенсі не так важливо, де саме пройде лінія розділення: кілометр туди, два кілометри сюди — це ж все одно українська територія, яку ми втратили. Важливо, щоб умови припинення війни і проведення виборів не містили умов для реалізацію «м’якої сили» недоімперії.
Уявимо, що по команді Трампа, який хоче посприяти своєму партнерові путіну (якого йому треба відтягти від Китаю), у «ер-ріяд 1» (по потенційному місцю укладання) увійдуть вимоги реабілітації тих, хто брав участь «у внутрішньоукраїнському конфлікті». А також вимога дозволити піти на вибори усім діячам та партіям України — воно ж, за американською думкою, сприятиме посиленню єдності і демократії.
Читайте також - Трамп анонсировал переговоры представителей Украины, США и россии в Саудовской Аравии
І повірте політтехнологу з досвідом, в Україні відразу з’являться партії, які за мир на всю голову, а для цього треба знаходити взаєморозуміння з Москвою. І визнати, що ми теж частково, а може, і нечастково винні, що на нас напали.
А ще виринуть партії «тверезих прагматиків», які за відновлення і розвиток України. А для цього потрібні дешева енергія і фінанси, а дешеві енергоносії, ядерне паливо та дурні гроші — вони ж у росії. Заразом і газова труба до Європи простоювати не буде.
Більше того, з’являться партії фронтовиків і волонтерів, які називають путіна виключно «х*йлом, а росію — п*дор*шкой, але фінансуватися вони з Кремля через наших бізнесменів, для яких гроші не пахнуть. Вони будуть жорстко вимагати репарацій від клятого агресора — у вигляді все тих же дешевих енергоносіїв... Тобто, відновлення нашої енергетичної і фінансової залежності від недоімперії.
Не маю сумнівів, що приховано проросійські партії отримають підтримку у втомленого і зневіреного населення України. А ще більше — у тих українців, які вже три роки за кордонам, і у нашій ситуації орієнтуються лише по піар-кампаніях у соцмережах.
Першочерговим завданням нової Верховної Ради, нагадаю, буде прибрати з Конституції України намір стати членом НАТО (це вже вирішено і не обговорюється!). А заразом і шлях до ЄС прибрати, бо не можна записувати у Основний Закон те, що залежить не від нас.
А щоб двічі не вставати, тобто, не голосувати зайвий раз за зміни Конституції, може, є сенс посилити парламентську республіку в Україні? Виключно як запоруку незалежності, миру і розвитку? Наприклад, за рахунок обрання Президента Україні у Верховній Раді.
І ж оберуть! Якусь нову інкарнацію Віктора Медведчука. Який почне не у дурнуватому турборежимі, а спокійно, зважено і системно «знімати протиріччя і прибирати розбіжності, які призвели до війни» (хоча тоді війна у нас вже буде називатися «вимушеною СВО з боку дружньої росії»). А далі — лише крок до створення союзною держави з братніми слов’янськими народами.
І все це під поблажливі кивання з боку США, Китаю і ЄС.
Не вірите? Бо неможливо? Так і в обрання двічі несудимого Віктора Януковича після його фіаско-2004 теж мало хто вірив.
Переконаний, що описаний сценарій страшнішій навіть за воєнну поразку, як би вона сталося, бо Україна чинила гідний спротив. А у політичному СВО ризикуємо розгромно програти завдяки власній тупості і жадібності.
Тому розпливчастість безпекових гарантій для України у майбутній угоді, яка значною мірою буде базуватися на «мінску 2» і «стамбулі 1», вважаю передбачуваною і несуттєвою. Тому що справжніх гарантій, окрім нашої власної сили, не існує. А от «захисні споруди» проти «електорального СВО» з боку росії конче потрібні. І вони мають бути значно міцнішими, ніж те, що в нас набудували поблизу фронту.
Питання, як завжди, одне, проте неминуче: хто з нашої влади здатен на адекватний ситуації переговорний рівень?
***
Сайт «ВОЙНА В УКРАИНЕ: ПРЕСТУПЛЕНИЕ И НАКАЗАНИЕ» публикует лишь наиболее важную и/или интересную информацию о событиях (процессах) в Украине и мире— актуальные новости, аналитику, фотожабы и т.д.
Сайт в сети X - https://x.com/PetrenkoIv91719
В Фейсбуке - https://www.facebook.com/profile.php?id=61571568875800
Комментариев нет:
Отправить комментарий