Спроби «домовитися» за спиною України про долю України до болю нагадують Мюнхенську змову — Касьянов

 

Знову, як і на 9 травня, коли до москви на парад приїжджав китайський імператор, путін запропонував «часткове перемир'я в повітрі», побоюючись, що українські ударні дрони дальньої дії завадять йому полетіти на «історичну» зустріч з божевільним Трампом на Алясці, а самі атаки в саме серце росії під час «саміту» зроблять його посміховиськом у всьому світі.

Про це пише Юрий Касьянов - офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки, заснувник громадського дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації “Matrix-UAV”. 

Путінська пропозиція «перемир'я» ще раз яскраво демонструє, що Україна не програла і не програє війну – у нас є козирі, є сили вистояти і зупинити агресію.

Спроби «домовитися» за спиною України про долю України до болю нагадують Мюнхенську змову, коли економічно сильну, з передовою армією і сучасним озброєнням, добре укріплену Чехословаччину змусили капітулювати перед нацистською Німеччиною, яка була слабкішою за жертву. Гітлер відверто і нахабно блефував, але миротворець Чемберлен так боявся війни, що клюнув на цю хитрість. У самих же політиків Чехословаччини, як і у народів цієї країни, не вистачило ні сміливості, ні енергії протистояти тиску «міжнародної спільноти».

Читайте також - Касьянов: Трамп - новий американський чемберлен

Ми не такі. Ми будемо битися. І якби до нас приєдналися мільйони міцних, освічених і технічно грамотних українських чоловіків (і жінок), які втекли з України, ситуація на фронті була б зовсім іншою, а втрати були б на порядок меншими, тому що важко тримати оборону силами декількох змучених бригад, коли ворог наступає масою кількох повнокровних загальновійськових армій.

Ми насправді ще не починали воювати всерйоз. Хто добре вчився в школі і знає хоч трохи світову історію, історію воєн, безумовно погодиться зі мною.

У нас не відбулася консолідація нації перед обличчям страшної загрози – немає коаліційного уряду, не залучаються до державного управління «опозиційні» (під час війни немає і не може бути опозиції) економісти, дипломати, управлінці, чиновники, бізнесмени.

У нас не переведена економіка на військові рейки – обсяги військового виробництва до смішного малі, нові підприємства не будуються, уряд тільки «закуповує» військову техніку, обладнання, спорядження, не займаючись реальним розвитком оборонної промисловості.

У нас не проведена справжня мобілізація – ми бачимо несправедливу, вибіркову «мобілізацію», від якої багаті і впливові можуть відкупитися, а бідні – втекти. У нашій війні не беруть участь мільйони українців – і ті, хто як і раніше жирують, і ті, хто втік за кордон, і ті, хто уникає мобілізації за віком всупереч Конституції.

Нарешті, в Україні немає найголовнішого – немає загальнонаціонального діалогу про війну і майбутнє України. Урядові циркуляри, пропаганда єдиного марафону і щоденні відеоролики президента не можуть замінити зворотного зв'язку. Народ, націю треба слухати. І чути. Це надзвичайно важливо для перемоги у війні.

***

Этот сайт можно найти:

в сети X - https://x.com/PetrenkoIv91719

в Фейсбуке - https://www.facebook.com/profile.php?id=61571568875800