Серед іншого, законопроєкт створює передумови для збільшення у майбутньому виплат кредиторам неплатоспроможних банків.
Проєкт №13007-д створений на основі законопроєкту №13007, поданого у співавторстві головою Комітету з питань фінансів Данилом Гетманцевим та групою народних депутатів і альтернативного до нього проєкту №13007-1. Він є результатом співпраці усіх, хто забезпечує фінансову стабільність у державі: ринку, урядовців, парламентаріїв та регуляторів.
Головна мета законопроєкту – зменшити ризики для банківської системи та забезпечити кращий захист вкладників, вказував голова Комітету Данило Гетманцев.
Чому виграють вкладники?
У разі його ухвалення, законопроєкт спростить доступ вкладників та кредиторів банків до їхніх коштів. Змінами передбачено, що усі вкладники-фізособи, включно з ФОПами, незалежно від суми вкладу, при виведенні банку з ринку отримуватимуть свої кошти без необхідності подання заяви. Не лише гарантовані суми, як зараз, а й суми понад гарантію, тобто понад 600 000 грн після завершення воєнного стану (поки що, під час дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення, вклади фізосіб гарантуються у повному розмірі).
Читайте також - Нацбанк требует от банков бороться с уклонением от уплаты налогов
Гроші, які кредитор чи вкладник не забрав за час ліквідації банку, він зможе отримати безпосередньо у Фонді гарантування вкладів (ФГВ) без обмежень у часі.
"Позитивною нормою є автоматичне визнання вимог кредиторів, щоб вони не метушились, намагаючись подати заяву в строк. В цілому найсуттєвіші аспекти залишаються. З плюсів – для пошуку інвестора додали більше часу, підвищили прозорість, намагались зменшити юридичні бар’єри", – коментує новації доопрацьованого законопроєкту фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Врегулювання замість ліквідації
Чинне законодавство пропонує кілька способів врегулювання у разі неплатоспроможності банку. Зокрема, це продаж всього банку інвестору, створення перехідного банку, повна або часткова передача активів та зобов’язань приймаючому банку. І лише якщо жоден з перелічених способів не спрацював, розпочинається повна ліквідація.
Однак саме відмінні від повної ліквідації типи врегулювання є оптимальними з точки зору інтересів вкладників та інших кредиторів, і саме вони є найпоширенішими у західних країнах. До цього прагне й Україна, зокрема, відповідно до своїх зобов’язань у межах співпраці з МВФ.
Проте, залучити інвестора, який би прийняв портфель збанкрутілого банку, технічно досить складно, у тому числі з огляду на деякі нормативні перешкоди, що встановлені чинним законодавством. Тому законопроєкт передбачає низку вдосконалень, зокрема:
-
створюється можливість обрання кількох інвесторів одночасно для одного збанкрутілого банку. Таким чином, буде легше залучити до врегулювання середні та невеликі банки;
-
за наявності інтересу, попередньо кваліфікованим інвесторам надається значно більше часу та можливостей для ознайомлення з інформацією про банк, що банкрутує;
-
передбачено механізм захисту інвесторів від знецінення переданих у рамках угоди активів. Це знизить ризики і посилить мотивацію інвестора пропонувати ринкову ціну за майно банку, коли майно ще не встигло втратити вартість. Відтак, це сприятиме захисту кредиторів у приймаючому банку;
-
вдосконалено процедуру покриття збитків банків коштами пов’язаних осіб перед продажем банку інвестору. Це усуває значну перешкоду для продажу банку в цілому та нівелює вплив акціонерів неплатоспроможного банку на його діяльність.
Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Руслан Гриценко пояснює, що ці зміни дозволять усунути низку недоліків чинного законодавства, яке регламентує процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку.
"Багаторічна практика виведення банків з ринку показала наявні законодавчі прогалини, які варто усунути, щоб ефективно використовувати усі передбачені законодавством інструменти врегулювання. У Фонду гарантування вкладів, банків, регуляторів та законодавців накопичився відповідний досвід та є розуміння необхідних вдосконалень, які також підтримуються нашими міжнародними партнерами", – каже Гриценко.
Він зауважує, що передбачені законопроєктом зміни передусім допоможуть захистити інтереси вкладників та кредиторів банків.
"Пакет змін, закладених у законопроєкті, вирішує низку нагальних питань захисту саме інтересів вкладників та кредиторів банків, оскільки дозволить зберігати на ринку якомога більше банківських активів і надавати доступ до їх придбання новим інвесторам, які готові працювати з такими активами. Законодавство завжди має своєчасно еволюціонувати відповідно до розвитку банківського сектору", – додає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України.
Взаємодія на ранніх етапах – запобіжник втрат
Крім того, законопроєкт дає інструментарій, що дозволить раніше розпочинати підготовку до врегулювання банку і завдяки цьому залучити якомога більше учасників ринку до виведення банків з ринку. При цьому, процедура прийняття рішення про неплатоспроможність банку та інші функції нагляду і далі залишаються за Національним банком України (НБУ).
"Цей законопроєкт покращує та удосконалює положення Закону у частині реалізації наявних повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Водночас законопроєкт передбачає зміни в частині порядку співпраці Національного банку з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, розширює перелік інформації, яку Національний банк надаватиме Фонду для цілей виконання Фондом покладених на нього функцій, зокрема, пропонується передбачити право Національного банку надавати Фонду інформацію щодо банку, який за професійним судженням Національного банку може бути віднесений до категорії проблемного або неплатоспроможного, що дозволить Фонду вчасно розпочинати підготовку до виведення неплатоспроможного банку з ринку. Крім того, законопроєкт посилює позиції Національного банку як заставного кредитора. У тому числі вдосконалює взаємодію між НБУ як заставним кредитором та Фондом як ліквідатором", – повідомили в НБУ.
З-поміж інших важливих новацій, законопроєкт посилює захист покупців активів банків під час ліквідації банку. Зокрема, він встановлює чіткий строк подання позовів за результатами аукціонів з продажу активів баків, що ліквідуються.
Зараз зацікавлені особи (переважно пов’язані з банком-банкрутом) часто зловживають такими позовами, чим затягують процедуру фактичної реалізації активів неплатоспроможних банків. Через це активи продаються набагато довше і за значно нижчими цінами. Внаслідок таких оборудок недоотримують кошти кредитори неплатоспроможних банків. Після ухвалення нового закону цю шпарину закриють – на подання такого позову усім буде відведено один місяць після торгів.
Юрій Федорів, партнер і керівник напряму супроводження реструктуризації та галузевої практики фінансових послуг KPMG в Україні, зауважує, що це пожвавить інтерес інвесторів до активів неплатоспроможних банків.
"Продаж активів, проблемних кредитів завжди ускладнений багатьма різними чинниками, через що такі активи суттєво втрачають у ціні. Тому дуже добре, що у доопрацьованій редакції залишились норми, які допоможуть суттєво зменшити можливості блокування продажу активів неплатоспроможних банків. Якщо інвестор буде впевнений, що через рік, два, три його актив не буде зненацька заблокований рішенням суду, більше потенційних покупців приходитимуть на торги та конкуруватимуть за активи", – пояснює Федорів.
Наразі законопроєкт №13007-д вже схвалено профільним Комітетом Верхоної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, у ньому очікують, що парламент розгляне його у першому читанні найближчим часом.
Джерело: https://censor.net/r3562230
***
Этот сайт можно найти:
в сети X - https://x.com/PetrenkoIv91719
в Фейсбуке - https://www.facebook.com/profile.php?id=61571568875800
Комментариев нет:
Отправить комментарий